якби мені ще кілька років тому хтось би сказав, що я захочу жити в селі - я би дуже довго сміялась. хоч я не зовсім дитина асфальту і багато часу в дитинстві проводила у бабусі, але село ніколи не любила. а тепер мене, як Шарика з Простоквашино "в лес потянуло со страшной силой". хочу в село! не назавжди, але на все літо точно. яка там краса! в нас там і ліс, і річка, і садок біля хати, і квітничок..
а сьогодні в нас поповнення :)
а то трошки з квітничка (правда, вже багато всього відцвіло і я не встигла).
тут мурашка досліджує квіточку
то просто піон і ірис :)
а сьогодні в нас поповнення :)
а то трошки з квітничка (правда, вже багато всього відцвіло і я не встигла).
тут мурашка досліджує квіточку
то просто піон і ірис :)
Пополнение очаровало совсем))))))))))
ВідповістиВидалити:) дякую
ВидалитиОлечка, спасибо за ці фотографії! Так хотілося мені познімати ципляток маленьких цієї весни, але до цих пір не вдалося. Зате полюбувалась на твоїх - вони просто прелесть! І квіти дуже сподобалися, я прямо відчуваю їх аромат!
ВідповістиВидалитиці ціпочки вчора тільки з"явились на світ :). дякую Ірочка за приємні слова
ВидалитиОля, я як і ти, хотіла б жити в селі ... Свіже повітря, продукти з грядки ... Ми люди міські, і вся ця суєта вже так набридла ... Але, напевно це все приходить з віком ... Якби ще років 10 тому, то теж би розсміялася. А, зараз інше сприйняття життя та інші цінності.
ВідповістиВидалитиСпасибі тобі за позитив! Вдалого тижня!
я колись нервувалась, коли мені казали не їсти те чи інше, бо то "хімія". а тепер сама ту "хімію" так відчуваю. ось побула два дні і так класно: треба петрушки - пішла на грядку, цибулька, часничок молоденький - вийшла за хату на город. а як почнеться літо - в нас там стільки порічок, смородини, агрусу, а ще вишні, абрикоси, сливи і купа яблук. ах.. старію певно :))
Видалитиа я виросла на власному подвір'ї зі своїми грядочками і квітничком. зараз живу "на пльонтрі" як казала моя бабця, і так мені тісно, особливо влітку. тому тепер часто "втікаю" до мами на тиждень-другий) там і для рукоділля якось більше натхнення)
ВідповістиВидалитиЛіль, а що значить "на пльонтрі"? в селі справді натхнення більше, але часу менше :) завжди є якась робота
ВидалитиС пополнением!!! Они такие милашки!
ВідповістиВидалитиОля, спасибо за фото! И пусть мечты сбываются!
дякую Олічка!
ВидалитиЯ як ти: у селі була тільки влітку у бабусі)Дуже люблю природу і такі курчаточка мелееесенькі чудові,що ти назнімала! Але в село я все одно хіба на вихідні))
ВідповістиВидалитиЦиплята просто суперові))) Я тепер малого від екрана відірвати не можу))) Він просить щоб я їх йому купила)))) Я те саме, колись і чути про село не хотіла, а тепер так насолоджуюсь перебуванням там))) І я певне старію)))
ВідповістиВидалитиВітаю вас, Олю! Як же чудово, що у переліку читання інших, можна знайти такі чудові блоги! Так і потрапила до вас і хочеться читати ще і ще)) P.S. Ваша вишиванка вразила у самісіньке серце!
ВідповістиВидалитидякую за такі приємні слова! рада знайомству! і до мене на "ти", будь ласка
ВидалитиДомовились )) І я рада знайомству. Буде настрій – заходь у гості ))
ВидалитиОй, яке ж те поповнення чудове )))) пухнасте і таке миле )))
ВідповістиВидалитити знаєш, а я останнім часом теж задумуюсь про хатинку в селі...про своє подвір"ячко, про свіже повітря, про власну грядку під вікном...про те що можна ввечері сісти біля будинку і насолоджуватись життям )))
так, гойдалка в садочку з книжкою в руках під щебетання пташок :)
Видалитиотличные фото)
ВідповістиВидалити