середу, 30 квітня 2014 р.

про щоденник, фіалки і Казуко

як ви знаєте, я тепер "ділова жінка", якщо так можна сказати про дизайнера :). працюю я з задоволенням моральним і невеликим матеріальним. свою роботу я обожнюю, не люблю тільки вредних клієнтів, але на щастя, таких небагато. і мені в моїй роботі дуже потрібний щоденник. при чому звичайний паперовий, бо при всіх сучасних гаджетах, то таки найперша річ, до якої звертаєшся. є такий і у мене. але був він звичайний і скучний, доки не склались вдало зорі :). мені давно подобалась гладь і перші кроки я в ній спробувала, але душа просила ще. і довго я шукала сюжет, який був би не важким для моїх вмінь, гарним, невеличким, аж доки мені не попали в руки книги Казуко Аокі. я закохалась! хочу вишити все, але розпочати вирішила з фіалок. доки я збиралась, вони відцвіли, але запалу це не зменшило. і та-дааам... в мене є нова обкладинка на щоденник
кольори підбирала на око, бо ключ в нитках Анхор, а я вишивала DMC
хай не ідеально, але мені результат подобається. вишивала на мурано, а для пошиву використала льон, який мені подарувала  Оксана. кругляшок не зовсім рівний, треба було проклеїти по краю пружок, бо після вивернення він трохи перекосився, але врахую це все на наступний раз.
 крім того, ця обкладинка дуже пасує до кольорів нашого салону :).
дякую, що не забуваєте ♥♥♥

неділю, 6 квітня 2014 р.

привіт! і знову я без рукодільного, а поговорити з вами хочеться :).
 сільський пейзаж. наше подвір"я
на вихідних ми були в селі. як же там класно! а було би краще, якби не моя дика алергія невідомо на що. дівчатка, може хто з таким стикався? це просто неможливо витримати. як тільки я приїжджаю туди, одразу починають дико пекти очі (про лінзи можна забути, ходжу лише в окулярах), червоніють і нестерпно чухаються, набрякає ніс і я така вся "прекрасна" проводжу там отак час. на вулиці трохи легше, а в хаті просто труба. хоч ночуй на вулиці. була в лікарів, але діагноз "алергія на село" мені якось не дуже... я хоч не дуже часто там буваю, але перспектива бути отакою на весь Великдень мене дуже непокоїть.
а взагалі там класно. я вчора насіяла квітів як з переляку і навіть посадила дерево: шовковицю.
зараз там цвітуть нарциси
 а я ще насіяла настурції,матіоли, духмяного горошку, соняшників і ще купу різного добра. якщо зійде хоч половина - буду щаслива.
а ще моя бабуся зварила білого борщику з дитинства: з щавлем і молодою кропивою. не засмаженого, а затертого в макітрі. то така смакота скажу вам!

ретро-блендер :)
я собі наламала гілочок і нащипала бруньок з смородини, вишні і малинки і тепер п"ю запашний чайок і насолоджуюсь залишками неділі.
Приємного вам вечора!